Святкуємо разом.

Місяць вересень – розпочинає собою новий Церковний рік, або індикт. На протязі цього року ми святкуємо 12 великих свят, які називаються «двунадесяті» і пов’язані із головними подіями земного життя Господа нашого Іісуса Христа і Пресвятої Діви Марії Богородиці. У вересні таких великих свят два: Різдво Пресвятої Богородиці – 21 числа і Воздвиження Христа Господнього – 27 вересня.

І. Пресвята Діва Марія народилася в невеличкому Галілейському місті Назареті. Батьки її були праведні Іоаким і Анна. Подружжя не мало дітей, тому що Анна була бездітна. Вже підходив похилий вік, але вони все ще не полишали надії на милість Божу, вірячи, що Богові все можливо, і Він може розрішити їх неплодство навіть в старості. Святі Іоаким і Анна дали Богові обіцянку, що віддадуть на служіння в Єрусалимський храм дитя, яке Він їм дарує. Бездітність в ті часи в єврейському народі була плямою прокляття на родині і розцінювалася, як кара Божа за гріхи, тому праведні Іоаким і Анна, окрім власного суму, несли ще й тягар приниження з боку своїх співвітчизників. І ось, одного разу Іоаким прийшов до Єрусалиму на свято і приніс в храм свою жертву в дар Богу, але первосвященик не прийняв її, назвавши недостойним того, хто доживаючи свій вік полишає світ бездітним. В глибокому горі вийшов Іоаким із храму і направився в пустиню, де сорок днів в пості і молитві з гіркими сльозами молив Бога дарувати їм дитя. Свята ж Анна дізнавшись, що відбулося в Єрусалимі також придалася сугубій молитві, благаючи Бога дарувати милосердя їхній родині. Господь виконав їхнє прохання. Архангел Гавриїл приніс їм радісну звістку: почув Ваші молитва Господь і народиться у вас дитя – Преблагословенна Марія, через Яку буде даровано спасіння миру. Своєю чистотою і святістю Діва Марія превзошла не тільки всіх людей, але й ангелів і оспівується Церквою, як "Небесная Дверь, вводящая Христа во Вселенную во спасение душ наших". Якби не було Діви Марії, не було б і Спасителя, не було б і спасіння. Саме тому ми завжди взиваємо до Божої Матері: «Пресвята Богородиця спаси нас».

ІІ. Другим великим святом в цьому місяці Православна Церква святкує Воздвиження Христа Господнього. Це свято було установлене в IV ст. рівноапостольним імператором Костянтином. Пізнавши Христа і святість християнства імператор забажав віднайти всі святі місця пов’язані зі смертю Спасителя, а також Хрест на якому розп’яли Сина Божого. З цією місією в 326 році він направив до Єрусалиму свою матір – царицю Єлену. Після довгих та невдалих пошуків, дізналася цариця про старого єврея Іуду, який міг би знати де саме знаходиться місце страждання Спасителя та орудія питки. Врешті-решт, з’ясувалося, що гора Голгофа, на якій розп’яли Христа і гроб Господній, в якому потім положили Його Тіло, два століття назад, по наказу імператора Адріана штучно засипали землею і на вершині збудували храм богині Венери. Дізнавшись про таке кощунство свята цариця наказала зруйнувати язичницьке капище і відкопати всі християнські святині. Коли розкопали цей пагорб, то віднайшли і Гроб Господній і Голгофу, яка хранила в грудах землі три хреста. Також знайшли в землі чотири цвяхи із ран Христових і дерев’яну досточку з написом «Цар Іудейський», прибиту по наказу Пілата над головою Спасителя, але досточка лежала окремо і потрібно було визначити, на якому із трьох хрестів був розп’ятий Господь. Промислом Божим так сталося, що в цей час неподалік проносили покійника для поховання. Патріарх Єрусалимський Макарій наказав зупинити похоронну процесію і призвавши всіх до молитви просив Бога відкрити тайну трьох хрестів. Після молитви почали почергово підносити до спочилого хрести і коли піднесли останній, то одразу мертве тіло сповнилося життя і покійник воскрес. Всі присутні прославили Бога і забажали доторкнутися до Животворящого Хреста, але так як людей було дуже багато, то патріарх ставши на пагорбі почав піднімати – ВОЗДВИГАТИ – Хрест на народом, а весь люд кланяючись молився: «Господи помилуй!» Після цього славного дійства імператор Костянтин повелів збудувати величний храм, який би покрив своїм куполом місця Розп’яття і Воскресіння Христового. Так 13 вересня 335 року відбулося освячення новозбудованого храму на честь Воскресіння Христового, а на другий день 14 вересня (27 по н.ст.) установлено Всемірне Празнуваня Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього.

диякон Ростислав Дяченко

Свято-Миколаївський храм, м. Кам’янка.